Стаття розповідає про те, що перемога на Майдані не є повноцінною, оскільки вона була досягнута великими жертвами. Автор стверджує, що панахиди за загиблими виносять мозок і важко тверезо мислити і робити адекватні висновки. Він також зазначає, що перший постреволюційний уряд може також доведеться в дещо грубій формі схиляти до відставки. Автор закликає не слухати рєчовки Турчинова з трибуни спікера, оскільки революція дуже переплатила, а люди - не валюта. Ключовий елемент перемоги - отримання громадянського суспільства, яким тепер точно можна пишатись.

Кріс їде на велосипеді з Великобританії до Австралії, відвідавши вже купу країн і ще більше його чекає попереду. Ця історія про те, що без грошей людина може прожити захоплююче життя, а з грошима важче набратись спогадів. Хлопець дуже добрий і привітний, часто ночує в наметі біля невідомих йому доріг або в незнайомих людей. Він крутий чувак, який здатний розповісти кльові історії про кожну свою нічівлю.

Стаття про те, як історія рухається по спіралі та про революції в Україні. Автор висловлює сподівання, що кінець сьогоднішньої частини історичної революційної спіралі не буде таким як в 2001 році. В статті є посилання на документальну стрічку про події "антикучминських" протестів.

У тексті описується профіль мера Харкова на Instagram, який відрізняється від інших шедевральних профілів. Також згадується коментар Жадана та наводиться деяка інформація про мера. В тексті присутні теги #zhadan та #жадан.

Стаття розповідає про те, як на Євромайдані вдалося побудувати свою маленьку республіку свободи, демократії та любові до життя. Автор стверджує, що революція вже перемогла, змінивши свідомість тисячам людей. Він також розмірковує про те, що мир - це найнищівніша зброя, а боротьба за справедливість і власну свободу - важливіша за все інше.