Ну ок, припустимо майданули Януковича, занадто великими жертвами щоб називати це перемогою, але все ж.
З впевненістю можу дозволити собі сказати одне - панахиди за загиблими всім дуже виносять мозок. І з винесеним мозком важко тверезо мислити і робити адекватні висновки. Люди на майдані злі через кров. Але вважатимемо що таким болісним шляхом формуються самодостатні нації.
Радіти рано. Ще щонайменше 4-5 наступних років. Не треба бути Вангою аби зрозуміти що перший постреволюційний уряд цілком можливо також доведеться в дещо грубій формі схиляти до відставки. А далі буде видно. І сьогодні це вже розуміють практично всі.
Щось робиться не так. Піти почитати якихось анархо-капіталістів чи що.
Наостанок, чи варте горе в стількох родинах того аби слухати зараз рєчовки Турчинова з трибуни спікера?
Ні. Революція дуже переплатила. Бо люди - не валюта.
Політична складова цієї перемоги насправді не настільки висока як здається. Ключовий елемент - ми отримали громадянське суспільство яким тепер точно можна пишатись. Тепер ми в безпеці, бо бережемо одне одного. І це круто)