Кріс. Хлопець якого я сьогодні захостив. Чувак їде на велосипеді з Великобританії до Австралії - відвідав вже купу країн і ще в рази більше його чекає попереду. Кавказ, Азія від початку до кінця і, нарешті, Австралія.
Вдома він заробляв на життя катаючи людей на велотаксі. Хлопець дуже добрий і привітний, не якийсь дивний дауншифтер чи ше шось таке =) Каже, що згодом він завершить катання по світу і хоче завести сім'ю, знайти хорошу, улюблену роботу і самореалізуватись в ній. Але поки молодий - гасає по континентах на велосипеді.
В хлопця велосипед дешевший від мого десь напевно в чотири-п'ять разів. Але я на свому далі за Франківську область не виїжджав ще ніколи, а він на стодоларовому ровері обкатує вже третій континент.
В нього простесенька камера - в мене зеркальний нікон. Але його фотик бачив в сотні разів більше крутих місць і речей ніж я сам, не говорячи про мій фотоапарат.
Він часто ночує в наметі біля невідомих йому доріг або в незнайомих людей. Я ночую в теплому домі і з усіх боків обставлений приємними, малоприємними і неприємними знайомими. Але він про кожну з своїх ночівель зможе розповісти кльову історію, а я ні.
Він крутий чувак, а я ні.
І тепер спробуйте мені довести що без грошей людина не зможе прожити захоплююче життя. Скоріше навпаки, з грошима важче набратись таких спогадів. Less stuff - more happiness.
Тепер Кріс пішов спати, а я - думати про примітивність битія і дуже харитись з того що зараз навколо мене :D
І тепер знову спробуйте мені довести що просто сидячи вдома, почуваєшся спокійніше за своє життя, ніж будучи за десятки тисяч кілометрів від дому =)
Хай тобі твоя дорога буде легкою і веселою, чувак!
І дякую за правильний урок.